Нині не уявляємо Богослужіння без співу. А яким має бути спів у храмі та що означає бути співцем? Ось кілька думок.
Співець – це не співак у класичному розумінні слова; завдання співця – провадити молитву. І оскільки головне – це молитва, то в пріорітеті має бути дикція, а не складні мелодії.
А чому перевагу надаємо простому співу? Щоби люди могли співати разом з дяками і хористами.
І ще важливий момент: співати у храмі – це вміти молитися, тож має бути поміркована сила звуку. А щоб молитва була доброю, то варто підготуватися (начитати, наспівати) і втишитися перед Богослужінням.
Бути співцем – це прославляти Христа своїм талантом як можемо, а не виспівувати найскладніші акорди.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Мені один парафіянин, дяк з 30-річним стажем сказав: “Не кожен оперний співак може бути дяком. Бути дяком- це молитися”.
Погоджуюсь на 100% спів під час Літургії мав би бути красивий, але достатньо простий щоби непрофесіонали могли підспівувати – адже Служба Божа це спільна молитва, і як то казав св. Юстин Філософ, хто співає – той двічі молиться!
Не все є духовною музикою для Служби Божої. Колись було модно серед композиторів писати Літургії, щоб похизуватись своїми здібностями. Катехизм УГКЦ пише, що Служба Божа- не духовний концерт.
На жаль, надто смиренних і скромних людей, особливо серед творчих, було завжди мало. Написати літурґію насправді дуже непросто. У пісеннику майже всі церковні пісні написані священиками, але небагато з них потрафили її написати. Але тепер ніхто цього і не прагне: ні з композиторів, ні зі священиків. Тепер у моді інші речі, нерідко однакові і для одних, і для других.
Щоби співати — треба спочатку хотіти і старатися. Літургійний спів не може бути настільки примітивний, щоби кожен, що не може і До-мажор правильно заспівати, зразу ж міг без проблем підспівувати.
Люди виспівуються- дихання, артикуляція, слух, впевнена інтонація виробляється з часом. Десь читала, що спів самолівкою- рекомендація Синоду єпископів (маю на увазі УГКЦ).
Чомусь дивно зроблений сайт, що не можу відповісти під відповідним коментарем. Щодо рекомендації самолівки Синодом. Таке є ще зі старих часів, але це на догоду, я б сказав, люмпену. На жаль, минулися і, певно, вже не вернуться часи, коли церковна влада навчала паству. Тепер тільки догоджає, щоб, боронь Боже, не розбіглася по “конкурентах”, і лише огризається, коли наступають на болючі чи грошовиті мозолі. Самолівка не є зле, але ж, якщо рівняти зі школою, то ніхто не хоче залишатися на рівні букваря.